Історія школи

  Історія загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів села Бузаки

        Історія освіти в с. Бузаки розпочинається з 1870 року,  цю дату згадує «Літопис Камінь – Каширщини», саме тоді в селі почала працювати однокласна школа в одному із сільських будинків. Цей рік не є випадковим, 60 – 70 – ті роки ХІХ століття були періодом реформ, які проводились по всій країні. Як повідомляє «Літопис Камінь – Каширщини» у 1888 році на території села було відкрито церковноприходську школу, приміщення якої, за нез’ясованих обставин,  згоріло у  1896 році. Оскільки коштів для будівництва нової школи не було, то під приміщення орендували просту селянську хату. В  цій школі у 1898 році навчалось 30 дітей.До 1929 року в с. Бузаки працювала двокласна школа в орендованому будинку селянина Гарбачука Пилипа. Як згадує Горбачук Меланія Пилипівна (дочка Горбачука Пилипа) «батько, приїхавши з Америки, придбав собі добротну хату, яка мала три кімнати та сіни. В одній кімнаті жили батьки, а інших дві вони здавали в оренду під школу».  
Навчання велось російською мовою. Програма для шкіл, видрукувана в журналі «Церковние ведомости» за 5 червня 1893 року, передбачала, що діти навчаються Закону Божого – 6 годин, російській мові – 6 годин, слов’янському читанню – 3 години, читанню та мові інородців – 4 години, рахуванню – 3 години, письму – 6 годин і співам – 3 години.
         За 1927 – 1929 роки в селі було збудоване нове приміщення школи, в якій було дві великі світлі кімнати. На той час площа школи була 200 кв.м. В цьому приміщенні було ще дві кімнати, де жили польські вчителі. За шкільною реформою 30 – х років ХХ ст. ця школа реорганізовувалась в школу І ступеня. Тут діяло чотири класи, з яких перший та другий – однорічні, третій – дворічний і четвертий клас мав трирічний терміни навчання. В школі вчились діти з  8 до 14 років. Навчання велось тільки польською мовою. У вівторок і п’ятницю викладався Закон Божий. Кожного ранку перед навчанням учні співали польський гімн. В Бузаківській школі навчались діти з навколишніх сіл Текліно, Мостище, Видричі. Після закінчення школи ніхто з дітей не продовжував навчання. Тільки син місцевого священника Гутаревич став лікарем – хірургом. З початком Другої світової війни деякі вчителі виїхали в Польщу. Залишилась лише Ганна Михайлівна Соколова, яка продовжувала навчати дітей. Але школа існувала недовго, бо німці поселилися в ній. Після визволення краю від фашистів сюди прислали  вчителів із східних областей України. В школі почали працювати Одарка Лукінічна родом з Чернігівщини і вчителька Фаня – теж «східнячка». Навчали всіх дітей, які підходили за віком. Дуже мало було підручників та зошитів, тому учні писали на дощечках і уламках збитого літака, який впав неподалік села. Повоєнні роки були дуже важкими для педагогів. Це змусило 12 вчителів звернутися в редакцію газети «Правда України». Вони писали у листі, що прибули на К-Каширщину у вересні 1945 року. «Ми готові повністю віддати сили, трудитися на педагогічній ниві. Однак грошей на життя у нас немає, підйомні не можемо отримати вже чотири місяці, живемо впроголодь. По приїзді нам виділили лише 400 грам солі. Не можемо помитися, так як  не видали мила. Настрій наш пригнічений, а працювати треба».

З 1948 року в школі почала працювати Бєлякова Зоя Іванівна, яка згадувала, що директором школи був Васильчук І. Р., а вчителями – І. С. Гашенко, О. Р. Колос, Д. Л. Хижняк, Г. М. Васильчук. У 1949 році в школі було введено обов’язкове семирічне навчання. Перші випускники закінчили школу у 1951 році. У 1959 році школа в селі Бузаки була реорганізована у восьмирічну. Директором в цей час працював Бугаєвський М. О. За «Книгою наказів» Бузаківської восьмирічної школи від       4. 01 1965р. на кінець травня 1967 р. в школі навчалось 236 учнів. З них 6 відмінників. Педколектив школи складав 14 вчителів. Особливий внесок в розвиток школи і освіти села зробив Зінкевич О. В., який працював директором школи в 1963 – 1966 роках.  З 14. 08. 1967 року на посаду директора  восьмирічної школи була призначена Руда Л. І., яка через два роки розпочала добудову двох класних кімнат на 126кв.м. Закінчена добудова була в 1971 році, але за іншого директора Калюх М. С., яка прийшла працювати сюди в цей рік. Під час її керівництва було добудовано до основного корпусу ще чотири класні кімнати. Однак ці приміщення не могли вмістити всіх учнів школи, тому навчання велось у дві зміни. З 1 листопада 1981 року і по даний час директором школи працює Лагода А. М. У 1988 р. Бузаківська  восьмирічна школа була реорганізована  в середню. В 1990 році було збудовано окремий корпус, де є 2 класні кімнати, майстерня, їдальня і бібліотека. З метою покращення умов навчання в 2012р. приміщення контори реконструйовано в навчальний корпус початкових класів.За час існування  школи багато що змінилось. Бузаківчани ставляться з повагою до тих, хто своєю невтомною педагогічною працею примножував вагомі результати  навчально-виховного процесу. Понад 40 років працювали і працюють в  цій школі: Остапук О. Н. – вч. української мови та літератури, Лагода Н. Т. – вч. початкових класів,  Мажула І. В. – вч. початкових класів, Мажула М. Ф. – вч. російської мови та літератури, Лагода А. М. – вч. математики, Чоп С. В. – вч. української та німецької мови, Триндюк Г. І. – вч. історії та права, Остапук О. В. – вч. математики, Кухтей Н. М. – вч. початкових класів. 

      Якщо в далекому минулому вчителі були приїжджими, то сьогодні в школі працює 18  її випускників: Кутей Н. М., Остапук В. М., Хмелик Г. А., Хмелик М. С., Мажула В. І.,                          Понеділок І. В., Деркач М. М., Карпук М. М. Деркач В. М., Шелест О. В.,  Ісько Н. І., Остапук   В. О.,   Триндюк Г. В., Остапук М. В.та Чоп Г.В. Крім названих вчителів в школі працює ціла династія  Чопів, засновником якої є Чоп Софія Василівна, (Краглик)  яка прийшла працювати в Бузаки в далекому 1970 році. Своєю невтомною та сумлінною працею вона здобула авторитет та повагу серед вчителів та односельчан. Наслідуючи її приклад, до школи прийшли працювати як фахівці      всі її три сини: Федір, Микола та Олександр, які мають також дружин педагогів. За останніх 50 років діяльності школи 125 її випускників у різні роки поєднали свої долі зі школою;  60 з них працюють вчителями в 26 школах району; 57  стали медпрацівниками, 40 працює в торгівлі,  35 працювали і працюють кухарями, стільки  ж  працівників фінансових установ,  14 - підприємцями, 12 – зв’язківцями, 11 працюють в органах внутрішніх справ. Найбільш відомими з яких є : Цьомах Л. П. – лікар – анестезіолог, реамінатолог  Київського головного клінічного госпіталю Міністерства Оборони України. Остапук В. І. – голова Луцького міськрайонного суду. Лагода О. А. – кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри вищої математики Київського національного університету технологій та дизайну. Трикош В. О. – голова Ратнівської райдержадміністрації.  Чоп А. В. – підполковник міліції, начальник УВС Койгородського району Республіки Комі. Остапук В. К. – начальник філії «Камінь – Каширський автодор». Панасюк В. М. – доктор економічних наук, доцент кафедри обліку і аудиту Тернопільського національного економічного університету. Панасюк С. П. – суддя апеляційного суду м. Київ. Живчик О. М.- викладач технікуму м. Слупськ в республіці Польща.Окремою гілкою історії  школи є організація навчально-виховного процесу та розвиток дитячої обдарованості. Найбільші зміни сталися в 70 –х роках, коли склад вчителів школи помітно зріс. Удосконалювалась методична робота, набуло поширення взаємовідвідування  уроків та виховних заходів, налагодились дружні стосунки із сусідніми школами. В школі діяв Клуб інтернаціональної дружби та піонерська дружина.Велика заслуга в цьому була піонервожатої Шевчик Г.Ф., яка працювала в 1973–1980 .                           

              У 80 – х роках широкого розмаху в школі набула турисько-краєзнавча робота, керівником якої був молодий вчитель географії Пташник В. Й. Саме  він відродив у районі туризм, яким захоплюються тепер як учні так і вчителі. Чудовим організатором піонерської діяльності була Шворак Г. С. Завдяки їй помітно активізувалось  самоврядування  школярів. Великий інтерес виявляли учні до художньої самодіяльності. Вчитель музики Кухтею В. М. часто виступав з концертами в сільському будинку культури  і  на районній сцені. Помітно зросла якість знань учнів з навчальних предметів та зразкової поведінки. Чимало випускників, продовжували навчання в училищах, технікумах і лише дехто в середній школі. Кращі з дітей брали участь у районних олімпіадах і займали призові місця. Найкращих результатів досягнуто по роботі з обдарованими в 2012р. - 3 рейтингове місце серед шкіл району. На базі школи проводилися районні семінари з української мови, основ християнської етики, математики, німецької мови, заступників директорів шкіл, історії та виховної роботи. Найрезультативнішими були здобутки учнів в районних олімпіадах з німецької та української мов, історія, математика, біології та інформатики; в обласних – німецької мови, математики та історії. Вчителі школи брали участь у районних конкурсах «Вчитель року». Зокрема: вчитель початкових класів Кухтей Н.М.,вчитель історії Триндюк Г.І., вчитель математики Остапук О.В., вчитель початкових класів Чоп Т.М. А вчитель математики Чоп Ф.Ф. та вчитель німецької мови Чоп М.Ф., стали лауреатами обласного конкурсу «Вчитель року». На 2012 рік в педколективі працювало 3 «вчителі-методисти» і 6 «старших-вчителів»; 11 мають вищу кваліфікаційну категорію, 5 – першу, 2 – другу, 8 «спеціалістів»,  з них 5 молодих. Із 10 предметних методичних об’єднань, що працюють в освітньому окрузі, 7 очолюють вчителі ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Бузаки.  (М’якота Л.А. - початкові класи, Остапук О.В. - математики, Чоп М.Ф. - іноземної мови, Деркач М.І. - біології та хімії, Триндюк Г.І. - історії та права, Понеділок І.В. - зарубіжної літератури та російської мови, Остапук В.М. - фізичного виховання). Голови методичних об’єднань мають вищи кваліфікаційну категорію, 6 з них звання «Старший вчитель». Виховну роботу в школі здійснюють в основному класні керівники. В початковій школі працює «Країна Барвінкова». В основній школі діє Шкільна Парламентська Республіка. Основні завдання дитячих об’єднань: вивчення історії краю, розвиток учнівського самоврядування. Школа гордиться своїми випускниками. За існування середньої школи (20 р.)  19 юнаків і дівчат одержали золоті та срібні медалі. Бузаківська ЗОШ прославилась тим, що тут учні одержують ґрунтовні знання з основ наук і підтверджують їх під час подальшого навчання.

Підготував вчитель-історик Чоп Олександр Федорович.